Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 56
За місяць : 169
Кількість
статей : 1013
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Заставлена книга / каталожна картка

Заставлена книга / каталожна картка – помилкове, не на визначеному місці, розміщення поверненої книги чи іншого документа на полиці або стелажі у бібліотечному фонді; знаходження картки в каталозі чи картотеці не на належному місці.

У професійній бібліотечній лексиці на означення неправильно розміщеної книги чи каталожної картки, порушення встановленого порядку розстановки тих чи інших документів часто використовують термін «застановка», що є калькою з російської мови.

Виникнення явища заставленої книги та їх частота залежать від багатьох чинників, насамперед від помилкових дій користувачів і бібліотекарів та прийнятих у конкретній бібліотеці системи і типів розстановки фонду.

Найчастіше заставлення книжок трапляються у фондах відкритого доступу, і абсолютна більшість із них – через те, що користувачі, взявши документ з полиці, не завжди повертають його на те саме місце. Так само частими бувають заставлення при нумераційному типі розстановки документів та його різновиді – інвентарному типі. В умовах закритого доступу до фондів, у т. ч. підсобних, випадки заставлення книжок є мінімальними і вони спричинені неуважністю бібліотечних працівників.

Уникнення заставлень документів є одним із головних завдань у роботі бібліотекарів, оскільки помилкове розміщення документів не на своєму місці призводить до зайвих витрат часу на їх пошук, збільшення частки відмовлень на запити користувачів з причини «книга відсутня на місці», зниження ефективності та якості бібліотечного обслуговування. У великих фондосховищах, розрахованих на десятки і сотні тисяч одиниць зберігання пошук заставленої книги може бути безрезультативним і прирівнюватися до втрати документа. Ефективним засобом у виявленні заставлених документів і поверненні їх на визначене місце поряд з реалізацією інших завдань вторинного обліку бібліотечного фонду є регулярні (планові і позапланові) переобліки чи перевірки фонду методом de visu.

Для мінімізації заставлень документів в деяких бібліотеках застосовують нескладний технічний прийом, що полягає у нанесенні чи наклеюванні на торці матеріальної основи документа (корінці книги) смужки паперу чи лінії маркером, фломастером тощо певного кольору і ширини на чітко визначеній для кожного окремого стелажа висоті. Така смужка має утворювати рівну лінію, строго паралельну до основи стелажа. На інших стелажах колір, ширина смужки і її висота мають бути іншими. У разі потрапляння документа не на своє місце при візуальному перегляді сусідніх корінців така помилка чітко простежуватиметься, бо смужка буде на іншій висоті й іншого кольору.

Деякі бібліотеки використовують й інші заходи для уникнення заставлень книг. Так, у бібліотеках США, де майже скрізь є відкритий доступ до фондів, існує правило: користувачам не дозволяють повертати на місце взяті книжки, журнали чи інші документи; всі такі видання вони мають складати на спеціальні столи, після чого документи оперативно розставляє на потрібне місце черговий бібліотекар. Така практика запозичена в багатьох бібліотеках інших країн, в Україні першими її стали застосовувати наукові бібліотеки закладів вищої освіти.

З розвитком сучасних інформаційних технологій, автоматизацією деяких бібліотечних процесів, запровадженням штрихових кодів (бар-кодів) на документах, інших ідентифікаторів, технічних пристосувань з’являються нові можливості більш чіткого контролю за розстановкою книг, аудіо-, відеодокументів тощо у встановленому порядку.

Щоб мінімізувати кількість З., важливо також вести облік відмовлень користувачам у видачі документів та аналізувати чинники, що призводять до цього явища.

Відсутність каталожної картки на потрібному місці у традиційному картковому каталозі або у картотеці також є заставленням. Подібні помилки усувають у процесі технічного редагування каталогу, їх виявляють і під час чергової розстановки (вливання) карток каталогізатором.

 

Джерела  

Довідник з бібліотекознавства і бібліографії / Е. В. Куделько, С. Й. Мінц ; за наук. ред. М. П. Бронштейн. – Харків : Ред.-вид. відділ. Книжкової палати УРСР, 1969. – 249 с.

Воронько К. Л. Организация библиотечных фондов и каталогов : учебник для библ. техникумов и библ. отд-ний культ.-просвет. училищ / К. Л. Воронько. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Книга, 1981. – 327 с. : ил.

Жмур Л. Книжковий фонд бібліотеки / Л. Жмур, Ю. Спащенко // Шк. б-ка. – 2011. – № 8. – С. 45–50.

Мацібора Н. Г. Зберігання бібліотечного фонду: традиційні та новітні підходи / Н. Г. Мацібора, Л. В. Домбровська // Наук. пр. Держ. наук.-пед. б-ки України ім. В. О. Сухомлинського : зб. наук. пр. / редкол.: Л. А. Дубровіна, В. А. Вергунов, Т. І. Ківшар, Л. Г. Петрова [та ін.] ; Нац. акад. пед. наук України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського. – Київ : Нілан-ЛТД, 2012. – Вип. 3 : Науково-методичні та організаційні засади інформаційно-аналітичного забезпечення педагогічної науки, освіти і практики України: стан та перспективи. – С. 232–244.

Палеха Ю. І. Документний фонд як показник рівня інформаційної культури бібліотеки / Юрій Іванович Палеха, Наталія Іванівна Кобижча // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, – 2020. – № 4. – С. 31–39.


_________________________________________

Лузанова В. Є. Технология проверки фонда как составляющая анализа фонда библиотеки вуза / В. Є. Лузанова // Вимірювання в бібліотеках: оцінка ефективності та якості роботи : матеріали Інтернет-конференції, 6–10 черв. 2017 р., м. Харків / Харків. нац. ун-т радіоелектроніки, Наук. б-ка.

Зворський Сергій Леонідович
Статтю створено : 28.09.2023
Останній раз редаговано : 28.09.2023